Закрий очі і віруй в диво

82

Читачі цього сайту, напевно, помітили, що останнім часом з’явилося безліч історій схожої тематики. Як сказав один оповідач — моральний мазохізм. У багатьох героїв цих історій згубна звичка продовжувати робити те, що їм гидко й ненависне, замість того щоб закінчити ще до початку появи свого негативу. Я не претендую на абсолютність висновку, але, за моїми спостереженнями, цих людей об’єднує віра в чудо, причому в побутовому, практичному застосуванні.

Таких людей раніше називали диваками і говорили: «Біс поплутав». Вони вірять в те, що всупереч здоровому глузду в звичайних побутових ситуаціях дивним чином все буде добре. У них навіть є життєве кредо: «Треба тільки сильніше вірити». Зазвичай саме вони на самому краю шкали «оптимізм — песимізм», а посередині — здоровий глузд, допомагає організувати побут. Свого диваки створити не можуть, а диявольську енергію кудись дівати треба. Тому вони шукають дурників, які налагодили побут, але про диваків ще не чули, щоб скинути на них всю силу віри в чудо».

Тут варто було б зробити якийсь багатозначний висновок або запропонувати рішення, але все зводиться до банального: шукати собі подібних і разом організовувати життя без диваків і дурників. Але щоб на це зважитися, потрібно, щоб так припекло, що ні в життя. А «терпил» поруч з такими диваками завжди вистачатиме, адже саме вони за своє терпіння претендують на роль святих і мучеників. Дивишся — і бронь в раю отримаєш. Ну чим не казка?