Велика балалайка

17

Я гітарист. І я задолбался.

— О, це що, гітара?

Ні, товаришу, це просто дуже велика балалайка. Невже так важко поворушити мізками і без сторонніх порад упевнитися, що інструмент все-таки є гітарою?

— Справжня?

Це питання Екшн сно вибиває з колії. Ні, шоколадна. В іграшковому магазині купив. В дитинство впав.

— А Цоя лабанешь?

Я гітарист, у мене є очі, вдома висить дзеркало, в яке я можу спостерігати, що абсолютно не схожий на стіл замовлень у караоке-кафе. Тим більше, я все ж музикант, тобто культурна людина, і панібратське «ти» зі всіма витікаючими по відношенню до себе не терплю.

— Дай-но мені!

Знаєте, подібне питання від якогось «мимокрокодила» звучить як мінімум дивно. Невже люди все ще вірять, що я ось так от просто довірю свій недешевий, до речі, інструмент чужих рук?

Я задолбался вислуховувати ці та інші подібні питання. Чому кожен вважає своїм обов’язком поцікавитися, де, за скільки, коли і навіщо я купив «ух ти, гітару»? Я знаю нотну грамоту і в радах «професіоналів», в житті не грали нічого складніше «Пачки сигарет», не потребую.