Зріж полгигабайта

56

Стою я на платформі метро, чекаю поїзд, читаю на мобільному книгу. Здригаюся від несподіваного голоси поряд з вухом, піднімаю голову і бачу біля себе тітку років 45, в упор на мене дивиться.

— Що?
— У тебе грошей не буде? — випалює тітка. Я аж розгубилася від такого панібратства.
— Немає в мене грошей.
— Шо, ваще немає?
— Взагалі немає.
— Дивно, а по телефону і не скажеш, що бідний, — сказала тітка, плюнула мені під ноги, розвернулася і погупала далі.