Два косяки до Середземя

4

Доброго дня. Пише вас людина з фанта-а-азією. А ще мене задовбали. Задовбали люди, які найменше «відхилення» обґрунтовують вживанням психотропних речовин, які навіть і подумати не можуть, що світ набагато багатогранніша, ніж їм здається.

Буквально зараз був апогей того, що відбувається. Я дуже люблю один мюзикл, але відомий він лише в певних колах, все це через тематики — за мотивами книги. Також я люблю цитувати частини з деяких арій, люблю співати їх ж, багато чого люблю. І ось одна з тисяч типових ситуацій:

— Це не казковий Нарготронд, про який люди знати не вправі? — напевно вопрошаю я в одного.

— Що таке Нарготронд? — очікувано цікавиться він.

Далі я, здивований тим, що чоловік зацікавився, коротенько йому пояснюю, що Нарготронд — приховане держава, де править ельф Финрод. А от далі йде те, що б’є мою тонку натуру в саму глиб:

— Укурился, чи що? Які, на фіг, ельфи?

Це був вузькоспеціалізований приклад, а що робити, коли я говорю про речі цілком буденних? Переказую японську легенду «Суниця під снігом» (аналог наших «Дванадцяти місяців»). Чому люди говорять, що «такий бред тільки за укурке придумати можна»? Блін, люди! Лю-ю-юди! Фанта-а-азія!

Але найприкріше в цьому те, що це не одна категорія населення говорить, а, скажімо, мій препод по ІТК, коли бачить сайти, де я лазаю. Або хлопчик, який займається зі мною історією, коли бачить біжучий листування на моніторі. Невже все, що виходить за рамки розуміння, можна обґрунтувати тільки «укуренностью»? Так?

Ну і задолбали!