У виразах непарламентських

73

По дорозі на роботу купую сигарети в тютюновому кіоску.

— Будьте ласкаві, «Парламент» четвірку.
— Це які?

Може, що не так сказав? Через пару днів:

— «Парламент» срібний, будь ласка.
— Це які?
— Це які четвірка.
— Мала-а-адо-о-ой людини-е-ек, ці сигарети називаються «Сільвер»!

Помітити вашу маму, ви що, не знаєте власний товар? Чи важко перевести проста і досить поширена англійське слово? Чи не можете розрізнити три кольори пачок: сріблястий, блакитний і темно-синій?

Добре, припустимо, що продавець не любить складних формулювань, і максимально спростимо прохання. Ще пара днів:

— «Парламент Сільвер».
— Це які?

Їжак же ж мишу! Сама ж просила англійська назва! Або просто хотілося випендритись і показати, що в школі уроки не прогулювала? Не вийшло, не вірю. Чекаємо ще кілька днів.

— «Парламент Сільвер», він же срібний, він же четвірка, це який у сріблястою пачці.
— Мала-а-адо-о-ой людини-е-ек, не треба мені тут торохтіти! Сказали б простіше, як всі.

Мабуть, як усі — це скорчити пику, пустити цівку слини з рота, ткнути пальцем у вітрину і видавити з себе грудної звук «и-И-и-и!» По-іншому, значить, у нас в країні не розмовляють.

Не задовбали. Сумно дуже…